Твои мысли чисты и свободны,
Твое сердце пылает огнем,
И мечтаешь всегда об одном ты,
Чтоб упасть с неба сильным дождем.
Так упасть, чтобы солнце с закатом,
Растворилось в небесной тиши.
Чтоб в рассвет превратиться когда-то,
Тихим ветром весенним дыши.
Только падай, малыш, не спеша,
Словно перышко - медленно, плавно.
И когда вознесется душа,
Этот миг для тебя станет главным.
Пролетишь через дни и года,
Пролетишь, словно белая птица.
Ангел твой будет рядом всегда,
И не даст он об землю разбиться.
И когда ты, по капле дождя,
Соберешь бескрайнее море.
Запылает любовью земля,
Промелькнет солнца луч на просторе.
Будет греть он тебя вновь и вновь,
Ведь ты падаешь медленно, плавно.
Только помни, что вера в любовь,
Остается всегда самым главным.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
чень лирично,как пожелание близкому человеку:"только падай,малыш неспеша"!
Очень понравилась иллюстрация,в ней я вижу связь;темный фон прошлая жизнь
без Бога,светлый настоящее,а лучи путь
на небеса,прекрасно.
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
